Зараз у статусі “вимушені переселенці” опинилися мільйони українців, які оселилися у своїх друзів чи родичів, деякі — у центрах поселення, аби втекти з місць, де тривають бойові дії, а конфліктних ситуацій складно уникнути, бо майже всі відчувають стрес, часто позбавлені особистого простору та роз’єднані з сім’єю.

Вимушені

Переїзд та адаптація на новому місці навіть у мирний час багатьом дається нелегко, а під час війни це особливо складно.

Люди, які були вимушені переїхати, розгублені та знервовані, змотані пережитим хаосом в рідній країні, до якої прийшла, здавалось би неможлива у двадцять першому сторіччі, війна, яка позбавила їх одразу усього – дому, родини, роботи, налагодженого життя.

Ті, хто їдуть, відчувають одночасно величезну кількість почуттів, що складно витримуються — страх, горе, тривогу, сором, відчуття провини, невпевненість, безсилля, жаль, злість.

Емоції можуть змінювати одна одну, затоплюючи і дорослих, і дітей. Усі ці емоції — закономірні.

Вимушені переселенці

Щоб адаптуватися та влитися в місцеву громаду там, де дали тимчасовий захист, та успішно взаємодіяти в умовах війни, допоможуть поради як для самих переселенців, так і для сторони, що приймає.

Кілька правил для поступової адаптації, якщо ви були вимушені переїхати:

• спочатку розкажіть про себе, спираючись на реальні факти, що відбувалися з вами дорогою;

• коли вам дали притулок, житло, допомогли з харчуванням — обов’язково подякуйте за підтримку;

• не бійтеся виглядати “якось не так”, ділитеся емоціями, не варто все тримати в собі;

• намагайтеся сформулювати, що вам потрібно, тобто свої побутові потреби — сон, їжа, озвучте емоційні переживання, якщо щось болить — попросіть медичної допомоги;

• якщо ви у безпечнішому регіоні України (та й за кордоном теж), зверніть увагу, якою мовою говорять у громаді — іноді ту чи іншу мову (як українську, так і російську) можуть сприймати як демонстрацію своєї політичної позиції, тому намагайтеся говорити українською мовою хоча б частково, якщо не володієте повністю і не переживайте через помилки, яких ви припускаєтеся в словах;

• щоб швидше налагодити контакти, розпитайте, як прийнято звертатися та вітати один одного у цій громаді. Якщо не розумієте жодних місцевих слів, то запитайте, що вони означають.

Ставтеся одне до одного з добротою та залишайтеся людьми. Певно, що всі будуть відчувати напруження та стрес, але варто зберігати спокій та поважати тих, з ким ви будете ділити простір. Проявляйте доброзичливість та бережіть своє психічне здоров’я.

Фото: Instagram